Понеділок, 24.04.2017, 18:04
Вітаю Вас, Гість
Вітаю Тебе, дорогий друже! Пишу Тобі цього листа, хоча Мені б хотілося порозмовляти з Тобою особисто і на одинці. Проте знаю, що для цього в тебе завжди бракує часу. Вчора вранці, наприклад, Я довго чекав, поки Ти прокинешся, щоб разом з Тобою побудувати плани на прийдешній день, надати Тобі сили і впевненості для нелегких справ. Але Ти відвертався, щоб хоч на декілька хвилин продовжити свій солодкий сон.

А потім у Тебе просто не було часу: вмивався, старанно чистив зуби, прискіпливо одягався, ретельно причісувався,...останній погляд у дзеркало і Ти підійшов до дверей. На якусь мить, коли Твій погляд натрапив на Біблію, Я подумав, що Ти хочеш прочитати Моє Слово, поспілкуватися зі Мною, хоча б хвилинку, Я навіть знав, як подарувати Тобі свій час. Але Ти пішов, щільно зачинивши двері.

На протязі дня Я знову і знову намагався зав’язати розмову з Тобою. Чекав цього моменту. Ти пам’ятаєш сніданок: смачна їжа, запашний чай – це все від Мене. Однак, Ти навіть не подумав про це, не кажучи вже про слова вдячності.

Після поживного обіду Ти тяжко зітхнув, а Я стояв поруч і очікував, що саме зараз Ти розкажеш про наболіле, про все, що пригнічує душу і попросиш допомоги. Але якась думка, очевидно дуже важлива для Тебе, відволікла Твою увагу, і думки закрутилися, шукаючи виходу. Одним словом, для Тебе проблем вистачало завжди. Вони кожного дня навалювалися на Тебе таким вантажем, що перекреслювали все інше. Тобі ставало дуже важко. Чому ж Ти не звертався до Мене?

Пам’ятаєш, недобра звістка захопила Тебе зненацька? Я в той час був біля Тебе, Я так хотів висушити Твої сльози, і навіть намагався зробити це по-Своєму: послав Тобі легкий, теплий вітерець, птахів щоб вони веселили щебетом і співом відволікли Тебе від гірких думок, сонячне проміння, голубе небо,... – це все для Тебе. Але Ти вже вкотре нічого не зрозумів, не заговорив зі Мною .

І навіть увечері, прийшовши з роботи – не згадав Мене. Нашвидкуруч повечеряв, увімкнув телевізор і телепрограми надовго захопили Тебе. Невже вони цікавіші, ніж спілкуватися зі Мною?! Невже важливіші і ті проблеми, які не покидали Тебе ще й увечері?

Ти втомився за день, Я Тебе розумію. Не звинувачую за те, що майже в знемозі впав у ліжко. У такому стані важко молитися, думати про духовне, але Я все таки надіявся на це, бо в якусь мить у Тебе майнула думка про Мене, але це було вже крізь сон, який швидко заволодів Тобою. Ти ж не чинив опору. А Я так чекав... Хотів разом з Тобою згадати про день, що минув, проаналізувати його. Повір: Я би потішив Тебе, заспокоїв Твій біль... Але Ти не захотів...

Тож коли настане новий день, згадай про Мене. Пам’ятай, що Я завжди поряд з Тобою.

З любов’ю Твій товариш Ісус.